Життєвий шлях Михайла Жука охоплює майже всю Україну. Він народився на Херсонщині, творчо зростав у Кракові та Львові, викладав в Одесі… Але саме в Чернігові він розкрився як художник і здобув славу талановитого письменника. Більше на chernigiv.one.
Освіта та початок творчого шляху
Жук Михайло Іванович з’явився на світ 20 вересні 1883 року у місті Каховка, що тоді було у Дніпровському повіті Таврійської губернії (нині ця територія належить до Херсонської області). Його батько був малярем. Михайло з дитячих років не цурався будь-якої праці: з восьми років працював на Дніпрі, а в тринадцять поїхав разом із татом до Києва.
У 1896 році Михайло Жук починає навчатися в художній школі Миколи Мурашка. Викладачі одразу помітили неабиякі здібності Михайла та бачили у хлопцеві великого художника. Закінчивши заклад, М. Жук поїхав до Москви, де був постійним відвідувачем студії В. Сєрова. Він дуже хотів навчатися у Петербурзькій академії мистецтв, але не судилося. Тоді Михайло поїхав у Польщу, де вступив до Академії мистецтв у Кракові.
Михайло був здібним та активним студентом, під час навчання брав участь у різноманітних виставках та водночас пробував писати художні твори. У Кракові він познайомився з Богданом Лепким. Буваючи у Львові, Михайло потоваришував з відомими людьми того часу, серед яких був Іван Франко, Василь Стефаник та Михайло Грушевський.
Михайло Жук закінчив Академію у 1904 році. У тому ж році в Києві була влаштована перше виставка його картин. За спогадами самого художника, цю подію майже ніхто не помітив. Через рік ця ж сама виставка була представлена у Львові, де всі були в захваті від неї. Полотна художника підкорили не тільки поціновувачів картин, але й були схвалені критиками та іншими художниками. Відвідав виставку М. Жука у Львові вже тоді добре відомий художник Іван Труш.
В Чернігові: портрети та вірші
З 1905 року по 1916 рік Михайло Іванович жив у Чернігові. В ці роки він викладав малювання у гімназіях та училищах міста. В ці роки до нього на гостини часто заходив М. Коцюбинський – вони з художником були близькими друзями.
Перебуваючи у Чернігові, М. Жук став автором чималої кількості портретів відомих українських письменників – своїх сучасників. Водночас Михайло Іванович пише вірші, новели та нариси. У 1912 році побачила світ перша збірка його віршованих творів «Співи землі». Добре відомі п’єси «Легенда» та «Плебейка» були також написані у Чернігові.

Михайло Іванович з особливим натхненням оформлював дитячі книжки – він власноруч ілюстрував свої вірші. Маленьким читачам дуже подобалися його збірки «Ох», «Дітям України», а особливо «300 найкращих українських пісень».
З 1917 року М. Жук переїхав жити до Києва. Там він був одним із засновників Академії мистецтв України, а також став професором в цьому закладі. Через два роки митець повернувся до Чернігова і деякий час прожив у цьому місті.
В Одесі: викладання, арешт та Друга світова
Восени 1925 року Михайлу Жуку запропонували посаду професора кафедри графіки в Одесі. Через три роки за його ініціативою був створений відділ майоліки, який потім став керамічним факультетом.
Взимку 1931 року Михайла Жука заарештували, не пояснюючи причин. Як відомо, в ті роки це було звичайним явищем. Через пів року ув’язнення митець був знову на волі. Після цих подій Михайла Івановича відновили на посаді, але картин він більше не писав.
Цікаво склалася доля митця за часів Другої світової війни. В ті роки Одеса була окупована Румунією (з жовтня 1941 року). Михайла Івановича знову позбавили посади, оскільки він відмовився писати портрети румунської королівської родини.
Щоб якось прожити, художник влаштувався на роботу до комісійного магазину. До магазину тоді потрапляло багато речей, серед яких були дійсно коштовні. Михайло разом з однодумцями не виставляв на продаж такі речі, а переховував по квартирах. Після звільнення Одеси всі скарби мистецтва повернули місту.
В кінці свого життя Михайло Іванович тяжко хворів. 7 червня 1964 року його не стало. В будинку було знайдено чимало картин, зразків графіки, розписаного посуду, рукописів та статей… Частина цих скарбів розійшлися по музеях та приватних колекціях. Збережена спадщина митця та письменника спонукала до більш детального вивчення його долі.
