Картини народного художника з Чернігівщини Анатолія Шкурка добре відомі та мають своїх шанувальників. Його полотнам властива реалістичність та змістовність, пейзажі вражають соковитими та різноманітними фарбами. Творчість художника вважається яскравим зразком класичного українського живопису. Більше на chernigiv.one.
Сторінками біографії
Анатолій Никифорович Шкурко народився 29 жовтня 1924 році у селі Смолин, що на Чернігівщині. Після школи продовжив навчання у Харківському художньому училищі, де юнака застала Друга світова війна.
Із самого початку своєї творчості Анатолій Шкурко любив малювати олівцем та аквареллю. Малював він завжди, навіть на фронті. Невибагливі та прості малюнки тих років займають у творчості пана Анатолій окрема особливе місце. Фронтові замальовки художника можна розцінювати як коштовні історичні документи, адже вони створювалися безпосереднім учасником подій. Анатолій Шкурко зі своїм 111-м стрілецьким полком дійшов до Берліна. Йому навіть пощастило залишити в одному із залів рейхстагу власний напис.
У 1945 році після демобілізації Анатолій вступив до інституту живопису, скульптури та архітектури Академії Мистецтв у Ленінграді. Закінчивши навчання, А. Шкурко поїхав до Ростова, де протягом двох років викладав малювання для студентів художнього училища. Художник був захоплений красою природи Ростовського краю. В ті роки художник зроби багато етюдів, що потім втілилися у творі «По Дону гуляє вітерець весняний». Цю картину А. Шкурко написав у 1959 році.
До Чернігова А. Шкурко повернувся у 1953 році та став працювати в спільноті художників області. З того часу його картини можна було побачити на багатьох виставках.
Талант Анатолія Шкурка не лишився поза увагою. У 1960 році він стає членом Національної спілки художників, у 1996 році А. Шкурко здобув звання заслуженого художника України та обласну премію імені. М. Коцюбинського. А у 2010 році Анатолій Шкурко стає Народним художником України.
Особливості творчості Анатолія Шкурка
Творчість Анатолія Шкурко – різнопланова та самобутня. Як стверджують фахівці, такі картини може писати лише той художник, для кого натхненням є саме життя. По особливому пану Анатолію вдаються портретні роботи. На таких полотнах через деталі художник розкриває внутрішній світ та характер свого героя. Яскравим прикладом такої роботи є «Портер Л. Ф. Бондарчук»: жінка зображена на полотні з яскравим букетом польових квіті та тлі осіннього пейзажу. Так художник виявив свою повагу та захоплення талантом та духовністю пані Бондарчук.
Переважна більшість картин А. Шкурка присвячена темі села та трудівникам землі. За словами самого митця, його завжди вабило село, оскільки життя там по особливому наповнене та яскраве. Художника надихала праця людей на полях і фермах, що знаходило втілення в його полотнах. Яскравим прикладом такого твору є картина «Хлібороби», яку художник написав у 1960 році.
Також у творчості А. Шкурко звертається до філософських та історичних тем. Цікавою є картина «Свята гора… », яку художник написав у 1989 році. У цій роботі через пейзаж художник відтворює стан своєї душі, гармонійно поєднуючи кольори та відтінки. Картина «Весняні поля», що створена у 1981 році, є прикладом нетрадиційних технік та способів та наближується до імпресіонізму.
Анатолій Шкурко дуже любить малювати квіти. Його полотна, де зображенні квіти, вражають реалістичністю та природністю кольорів. Така картина «Бузок», створена митцем у 1971 році – здається, це не просто букет квітів, а ціле бузкове свято. У творі «Півонії», написаному у 1993 році, митець майстерно зумів передати об’єм квітів, використовуючи багато відтінків рожевого.