Кажуть, по одягу людину зустрічають, і це правда, оскільки перше враження від побаченого залишає в пам’яті найглибший слід. Якщо ж говорити про місто, то такою “одяг” можна сміливо вважати презентабельність його готелів, де, власне й проходить життя приїжджих. На жаль, сьогодні Чернігову особливо нічим пишатися в цьому плані, але чи було так завжди, пише chernigiv.one.
“Царград” чернігівський
Перший готель з’явився в Чернігові на початку XIX ст. і зовні він мало чим нагадував сучасні. Це був дерев’яний одноповерховий будинок з трактиром і номерами для гостей. Належав готель колишнім кріпаком з Ярославля Сидору Сорокіну та Олексію Сидорову і розташовувався на перехресті вулиць Шосейної та Воздвиженської. Називався готель “Царград”. Чому так? Історія мовчить. Одне точно відомо, що ніякого відношення до столиці Османської імперії ця будівля не мало.
Втім, в культурному плані це був визначний об’єкт, відомий своїми знаменитими гостями. Посудіть самі, тут 1820 р., і пізніше у 1824 р., зупинявся сам Пушкін, у 1828 р. жив зовсім ще юний Микола Гоголь. Побував у 1846 р. у готелі й Тарас Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії робив замальовки історичних пам’яток Чернігова.
До речі, саме завдяки його записам ми знаємо, що альтернативи “Царграду” в той час в місті не було. Тому немає сумнівів в тому, що й Лев Толстой, у 1884 р., і Максим Горький, у 1891 р., жили в “Царграді”
Як склалася подальша доля готелю? На жаль, будівля не пережила Велику Вітчизняну війну й була зруйнована у 1941 р. під час бомбардувань Чернігова. Після війни будинок був перероблений під “Гастроном”, а пізніше на його місці побудували ювелірний магазин “Янтар”.
Вулиця Шосейна …
Скільки тривала “готельна” монополія “Царграда”? Виходить без малого 100 років, адже до початку XX ст. у Чернігові було вже 14 готелів, що були різні за розмірами та місцем розташування, але всі без винятку з гучними, крикливими назвами. Так, недалеко від драмтеатру розташовувався комфортабельний, одноповерховий “Гранд-Готель”, де, як правило, зупинялися багаті пани. Доба проживання тут коштувала від 1 до 10 руб.
На вул. Шосейній (пр. Миру), навпроти сьогоднішньої філармонії, стояв готель “Берлін”, що належав підприємцю Биховському. За якістю обслуговування та комфортом він мало чим поступався “Гранд-Готелю”, хіба що ціни були трохи нижче та стартували від 75 коп.
Далі, у 1910-1912 рр., на тій же вулиці побудували величезну на ті часи цегляну будівлю. Це був знаменитий Олександрівський готель, кращий на ті часи в Чернігові, зі своїм рестораном, ванними, електрикою та телефоном. При цьому мінімальна вартість проживання тут була також 75 коп.
До відома, на Шосейній тоді був і ще один готель — “Марсель”.
….Та інші
Осторонь від галасливої Шосейній, на вул. Богоявленській, знаходився готель “Бристоль”, що мав, крім вдалого розташування в центрі міста, комфортні номери, прекрасну кухню, місця для “паркування” карет і коней. При цьому ціни за проживання тут починалися від 35 коп. за добу. Крім “Бристоля”, на Богоявленській також були готелі — “Метрополь”, “Південь”, “Ермітаж”, “Сан-Ремо”.
На інших вулицях готелів було менше, однак на Борисоглібській знаходився комфортабельний “Бель-Вю” (від 60 коп. За добу), на вул. Воздвиженській – “Європейський”, на Театральній площі – “Економія”.
Слід зауважити, що всі ці установи в місті, хоч і були приватними, перебували під наглядом місцевої влади. Для готелів існував цілий список правил, де перше місце займав санітарний стан закладу. За ним стежив санітарний лікар, а відповідальність за порушення повністю покладалася на власників.
Так тривало до 1917 року, коли всі готелі були націоналізовані й у “готельному” господарстві Чернігова настала нова епоха.