У вересні 1789 р. імператриця Катерина II заснувала в Чернігові “Головне народне училище” й тим самим дала старт народній освіті в регіоні. Це училище стало першим світським навчальним закладом в місті. Розмістилося воно в приміщенні колишнього П’ятницького монастиря, ліквідованого за указом тієї ж імператриці, що, як відомо, недолюблювала церковників. Розповідаємо, як розвивалися події на ниві громадської освіти потім і до чого це все призвело на chernigiv.one.
Губернська гімназія
Відзначимо відразу, що реформи розпочаті Катериною II, не пропали після її смерті та були повною мірою продовжені її спадкоємцями на троні Російської імперії.
Так, у 1802 році було створено міністерство народної освіти, яке розробило, своєю чергою, програму кардинальних реформ. Згідно з цим документом, з 1803 р., в Росії вводилося 4 типи навчальних закладів:
- парафіяльні училища;
- повітові училища;
- губернські училища (гімназії);
- університети.
Відповідно до цього документа, в тому ж році, Головне народне училище в Чернігові перейменували в чоловічу гімназію.
Повчальний момент для сьогоднішніх чиновників — бажаючи, щоб гімназія запрацювала, як можна раніше, князь-губернатор Куракін віддав під її приміщення … власний будинок. Будівля знаходилася на лівому березі Стрижня, на розі нинішніх вулиць Шевченка та Олександра Молодчого,
Директором гімназії став Микола Маркаров, під керівництвом якого, у 1805 р. навчальний заклад прийняв перших учнів. У майбутньому до будинку Куракіна прибудували додаткові приміщення, завдяки чому гімназія отримала два зали, декілька класних кімнат і бібліотеку.
У губернаторському будинку навчальний заклад знаходився до 1821 року після чого переїхав до нового кам’яного будинку на Валу, відомому сьогодні як Чернігівський історичний музей ім. В. Тарнавського.
У середині XIX ст. поруч з ним побудували ще один корпус. На жаль, він не пережив Велику Вітчизняну війну, під час якої був повністю зруйнований.
Довідка: У 1915 р. в Чернігівській губернській чоловічій гімназії вчилося до 700 дітей, було 8 основних і 2 підготовчих класи. Навчання тривало 7 років, було платним і обходилося батькам гімназистів до 70 руб. на рік
Ремісниче училище
Ремісниче училище з’явилося в місті одночасно з гімназією. Його урочисто відкрили в травні 1804 р, одночасно з Будинком виховання для дітей збіднілих дворян.
Згідно з циркулярами міністерства освіти, ремісниче училище призначалося для навчання дітей бідняків. Можна сказати, що це був “прадід” сучасного ПТУ, де, як і зараз, підлітки 12-15 років навчалися робітничими спеціальностями.
Цікавий факт — на початку XIX ст. Росія була кріпацькою державою, проте за розпорядженням генерал-губернатора Куракіна, вже з 1805 р. в училище почали приймати дітей кріпаків, правда, за умови, що поміщики погоджувалися платити за їхнє навчання.
Жіноча гімназія
Суспільство розвивалося та поступово приходило до розуміння прав жінок, і в першу чергу на освіту.
У другій половині XIX ст. стан справ в Чернігові з жіночою освітою виглядав наступним чином — в місті було 2 пансіони для шляхетних дівчат. При цьому жоден з них не можна було назвати повноцінним навчальним закладом.
Тому в 1867 р. в губернському центрі відкрили першорозрядне жіноче училище з 4-х класів. Однак незабаром виявилося, що охочих вчитися набагато більше, ніж передбачалося. І вже у 1869 р. там з’явився сьомий підготовчий клас, а ще через 2 роки училище отримало статус жіночої гімназії. На той час в ньому значилося 200 учениць і їх кількість постійно зростала. В результаті влада ухвалила рішення побудувати новий кам’яний будинок, в який жіноча гімназія переїхала у 1899 р.
До відома, сьогодні це Чернігівський художній музей ім. Григорія Галагана.
Довідка: У 1915 р., в жіночій гімназії навчалося 840 юних чернігівок, було 8 основних і 2 підготовчих класи.
Нові начальні заклади
Відкриття жіночої гімназії, через кілька років після скасування кріпосного права, стало знаковою подією в процесі розвитку народної освіти в Чернігові.
Адже з цього моменту в країні, де-юре, могли вчитися представники всіх класів, що в підсумку призвело до збільшення кількості гімназій і училищ.
Тому в другій половині XIX ст. мережу навчальних закладів в центрі Чернігівської губернії не тільки розширилася, а й якісно змінилася. А саме, зросли вимоги до рівня викладання та з’явилася необхідність у створенні системи дошкільної підготовки.
Так, сфера медицини в регіоні відчувала гострий дефіцит середнього персоналу. З цієї причини в Чернігові у 1868 р. відкрили 3-річну фельдшерську школу для чоловіків.
Далі, для підготовки вчителів молодших класів, у 1871 р., була заснована учительська семінарія. Правда, через кілька років її закрили через занадто демократичну, на думку влади, атмосферу в закладі.
У 1878 р. в Чернігові з’явилося жіноче “Бульварне училище”, що називалося так через його розташування в кінці міського бульвару.
У 1888 р. Міська дума заснувала Олександрівське ремісниче училище, куди приймали хлопчиків 12 років, які вже отримали початкову освіту.
У 1893 р, до 900-річчя Хрещення Русі, на розі вулиць Гонча та Зелена, відкрили змішане міське ремісниче училище. Через 5 років в Чернігові запрацювали курси для підготовки вчителів, а у 1904 р. відкрилося музичне училище ім. К. Сорокіна.
Тоді ж запрацював один з найпрестижніших навчальних закладів в місті — Реальне училище, яке спеціалізувалося на викладанні точних наук. У 1915 р. в ньому навчалося 286 дітей, було 7 основних і 2 додаткових класи.
Підсумок: У 1908 році в Російській імперії на законодавчому рівні було введено загальну початкову освіту. У зв’язку з цим навчальна мережа Чернігова поповнилася трьома міськими і одним змішаним училищем.
Всього ж в міських початкових школах знаходилося понад 1600 дітей, але місць все одно не вистачало, потрібно було будувати нові навчальні заклади, чим і займалися міська влада в наступні кілька років. На цій позитивній хвилі Чернігів і зустрів падіння імперії, що ознаменувало настання нової історичної епохи …
