Останнім часом серед чернігівців ширяться чутки, що в випадку неповернення на роботу до 18 квітня 2022 р. їх буде офіційно звільнено. Таке положення нібито закріплено в українському законодавстві. Журналісти Суспільного, повідомляє сайт chernigiv one, поспілкувалися на цю тему з відомим юристом Володимиром Кравченком.
Що говорить про “18 квітня” Кодекс законів про працю України
Юридичні положення трудових стосунків роботодавців і робітників закріплені в Кодексі законів про працю. І там немає жодного посилання, зазначив Володимир Кравченко, на воєнний стан, як причину невиходу на роботу. Таким чином, роботодавець має повне право рахувати відсутність працівника на робочому місці як прогул.
З іншої сторони, пояснив юрист, дата 18 квітня не закріплена в жодному нормативно-правовому акті й прив’язка до неї будь-яких дій, що стосуються звільнення працівника з роботи, незаконна. Очевидно, пояснив Кравченко, це результат домовленості органів місцевого самоврядування з керівниками підприємств та установ.
Як закон регламентує трудові стосунки під час війни?
15 березня 2022 р. Верховна Рада України затвердила закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Він набрав чинності 24 березня і його норми не розповсюджуються на “довоєнний” період.
По словах Володимира Кравченко, цей нормативний акт певною мірою обмежує права працівників, та збільшує права роботодавців. Наприклад, каже він, якщо раніше в Кодексі положення про надзвичайний стан передбачало можливість працівника певний час не виходити на роботу, для чого було потрібно лише попередити роботодавця, то новий закон дозволяє в такій ситуації звільняти працівників навіть без попереднього попередження.
При цьому, каже юрист, підстави для звільнення ті ж самі — суттєві зміни умов, ліквідація (переформатування) виробництва, а також грубі порушення дисципліни праці та трудових обов’язків.
Що говорить законодавство про вимушені “прогули” під час війни?
На жаль, зазначає Володимир Кравченко, ця ситуація не регламентується нормами чинного законодавства. Однак, зауважує адвокат, тут треба врахувати, що фаза активних бойових дій закінчилась на Чернігівщині тиждень тому й відсутність працівника на робочому місці може стати підставою для звільнення.
Кого закон № 2136 не дозволяє звільняти в будь-якому випадку? Це жінки, у яких є діти до 1 року. До речі, в “старих” положеннях Кодексу — це дозволялося до 3 років.
А як щодо “дистанційки”?
Що стосується дистанційної праці, то на сьогодні жоден закон в Україні не розкриває це поняття і, відповідно, не регламентує його. Єдиний нормативний акт, який говорить про “дистанційку” — це постанова Кабінету Міністрів про “Деякі питання організації роботи держслужбовців в воєнний час”.