Як нащадок менських сотників з Чернігівщини став знаменитим дизайнером автомобілів

У 2021 р. виповнюється 120 років від дня народження відомого інженера та дизайнера графа Олексія Сахновского. Розповідаємо, як доля закинула нащадка менських та киселівських сотників у США та чим він відомий у світі автомобілебудування, пише “chernigiv.one“.

Як чернігівські козаки петербурзькими аристократами стали

Простолюдин, що вибився в дворяни — явище для імперської Росії нетипове, тим більше якщо він представник національної меншини. Проте рід Сахновських з Чернігівщини, відомий тим, що з козацько-старшинського середовища піднявся до дворянства та високих чинів, де й залишався аж до 1917 року.

Генеалогічне древо свідчить — патріархом роду Сахновських був Василь Сахненко, Менський городовий отаман у 1672-77 рр. Втім, це все, що про нього відомо.

Його син Гнат, залишив більш помітний слід в історії. Він брав активну участь у Північній війні, був кисилівським та менським сотником, чернігівським полковим обозним. У місті Мена Гнат побудував за свій рахунок Свято-Троїцьку церкву. За вірну службу Петро I подарував сотнику два села, що підтверджується грамотою.

Нащадки Гната Сахновского продовжили справу батька й діда та служили хто сотникам, хто полковим суддею, хто обозним. А деякі дісталися й до високих чинів. Так, відомо, що у 1797 році генерал-майор Павла Яковича Сахновского призначили військовим комендантом Чернігова, а у 1803-1809 рр. Михайло Якимович Сахновський виконував обов’язки віце-губернатора цього міста.

Безхмарне життя та еміграція

Батько Олексія Сахновского, граф Володимир Сахновський, служив при дворі та був особистим радником Миколи II з питань науки. Під час 1-ї світової, він керував Петроградською портовою митницею та очолював комісію з постачання у Росію автомобілів з-за кордону. А ще граф Сахновський був одружений на онучці найбагатшого українця того часу Артема Терещенко. У цьому шлюбі 12 листопада 1901 року й народився Олексій.

Дитинство хлопчика пройшло в 5 поверховому розкішному родовому маєтку в Петербурзі та було безхмарним. Й хто знає як би склалася його доля, якби не дві обставини: автомобілі, інтерес до яких Олексій відчував з ранніх років — у батька був особистий лімузин … ТА революція, після якої для Сахновських  все змінилося.

Глава сім’ї не пережив краху імперії й наклав на себе руки, а юний спадкоємець подався до Криму воювати з більшовиками, де й вступив в Добровольчу армію.

Після розгрому Врангеля Олексій втік з Криму та опинився без коштів для існування в еміграції. На щастя, для молодого Сахновского у Швейцарії у нього жила рідна тітка, яка й надала йому притулок.

Немає лиха без добра. Осівши у спокійній Лозанні, Сахновський нарешті зміг здійснити свою мрію — стати автомобільним інженером. Він вступив до місцевого університету, а потім закінчив ще один вищий технічний навчальний заклад — брюссельську “Школу мистецтв та ремесел”.

Шлях до успіху

Після завершення навчання у Брюсселі Олексій приступив до роботи над своїм першим замовленням й удача не змусила себе довго чекати. Кабріолет Minerva, створений у 1926 р. за його ескізами для індійського магараджі, виграв Гран-прі на престижній виставці в Монте-Карло.

У 1928 р. Сахновський повторив свій успіх у Монте-Карло, на цей раз з розкішним кабріолетом Packard Eight.

Незабаром про талановитого дизайнера дізналися й у США, звідки почали надходити привабливі пропозиції по роботі. На одне з них — стати провідним стилістом в кузовному ательє Hayes, Сахновський у результаті й погодився.

У Штатах, як й у Швейцарії, молодого інженера супроводжував успіх. Так, у 1930 році Сахновський створив приголомшливе “купе” на базі передньопривідного Cord L-29. Революційним в його конструкції була відсутність карданного валу через що автомобіль вийшов дуже низьким, а завдяки дизайну Сахновского ще й надшвидким, до 125 км / г.

Популярність Сахновського

Цікавий факт: У 1930 р Cord L-29 Hayes Coupe виграв одночасно Гран-прі у Монте-Карло та у Парижі, причому у столиці Франції автомобілю присудили головний приз достроково, ще до його прибуття на виставку.

Після приголомшливого успіху Cord Сахновський не встигав приймати замовлення. Так, він проектував компактний автомобіль у двох варіантах (купе й кабріолет) для компанії American Austin, займався розробкою дизайну кабріолета Marmon Sixteen Convertible Victoria, створив витончений фаетон Packard Twelve, що  розганявся до 160 км / г.

З середини 30-х років Олексій Володимирович приділяє все більше уваги аеродинаміці та створює дивовижні для того часу обтічні конструкції. У результаті на світ з’являється шикарний кабріолет Auburn 851 SC Boattail Speedster з незвичайною звуженою задньою частиною та фантастичними для того часу швидкісними даними.

Тоді ж Сахновський починає цікавитися вантажними автомобілями. Чи варто говорити, що й тут його супроводжував успіх. У 1936 р. Олексій Володимирович створює оригінальний автопоїзд White для великої канадської пивоварної компанії. Вантажівка отримала заслужену головну нагороду на всесвітній автомобільній виставці у Нью-Йорку. Водночас на базі ще одного вантажного варіанту White він створив оригінальний екскурсійний автобус зі складаним дахом.

 У 1938 році Сахновський працює над проектом обтічного бензовоза Dodge Airflow Tanker Truck … та конструює “будинок на колесах” Jungle Yacht для відомого дослідника Африки Аттіліо Гатті. У підсумку вийшов транспортний засіб — 13-метровий автопоїзд, а по суті, … п’ятикімнатні “авто-апартаментами” з лабораторією, фотостудією та радіорубкою.

Цікавий історичний факт: У 1942 р. колишній врангелівский офіцер, майор ВПС США, Олексій Сахновський, прибув до Москви. В СРСР інженер займався питаннями ленд-лізу — як і його батько у роки 1-ї світової приймав військову техніку, що надходила з-за кордону.

Після війни Сахновський продовжив успішну роботу над поліпшенням аеродинаміки автомобілів, розробляв дизайнерські проекти навіть для велосипедів, кухонних предметів, меблів. Крім того, він співпрацював з багатьма американськими періодичними виданнями та довгі роки був технічним редактором журналу Esquare.

В одному з інтерв’ю Сахновський сказав “Я буду жити, поки зможу тримати в руці олівець та малювати машини.” Його останні малюнки зроблені у квітні 1964 року.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Громадська організація на Чернігівщині бореться за повернення вкладів Ощадбанку СРСР: наскільки реально повернути втрачені накопичення?

У лютому 2021 року міністр фінансів Сергій Марченко в одному з інтерв'ю повідомив, що в Україні можуть повернутися до розгляду питання про...

Чернігівщина оперативно формує загони тероборони: що це таке та чи є аналоги в світі?

Ідею про те, що регіону час подумати про створення військ тероборони спочатку висловив мер Атрошенко, заявивши буквально, що "від кордону до Чернігова...

Як вижити в селі Лісконоги, де найнижчі зарплати в області?

Якщо десь є місця з великою зарплатою, то обов'язково є й такі, де грошей не вистачає навіть на найнеобхідніше. За останніми даними...