Одна з головних складових сьогоднішнього світу — це вільний доступ до інформації на будь-які теми й уявити собі, що буває інакше вкрай складно. Відсутність інтернету, преси та телебачення для переважної більшості — це десь за межею здорового глузду, пише chernigiv.one.
Однак так було не завжди й якихось 170-180 років тому жителі Чернігова не читали навіть звичайних газет … тому що їх просто не було.
Поговоримо про дату народження чернігівської преси, якими були перші місцеві газети та хто стояв біля джерел цих ЗМІ.
Коли відзначати День народження преси в Чернігові?
Сталося це у 1838 році, коли вийшов у світ перший номер періодичного видання “Чернігівські губернські відомості”, що складався з 2-х частин: офіційної, де друкували розпорядження та укази влади, й неофіційної, що складалася з повідомлень про події та з місцевих новин. Тут же розміщувалися статті з етнографії, історії, фольклору та інше.
“Золотий вік” “Чернігівських відомостей” припав на 50-60 рр. XIX ст. В цей час у місті сформувалося коло авторів-ентузіастів, які писали науково-популярні статті з історії та культури регіону. Тоді в “Чернігівських відомостях” друкувалися М.Маркевич, М. Коцюбинський, Л. Глібов та інші.
У 1906 р. періодичне видання було переформатовано і його неофіційна частина стала окремою газетою — “Чернігівське слово”. Вона виходила до революційного 1917 р. А останній номер “Чернігівських губернських відомостей” побачив світ у січні 1918 р.
Про що писали в чернігівських газетах?
Головним конкурентом “Відомостей” на місцевому інформаційному ринку в той час були “Чернігівські єпархіальні відомості”, що не поступалися першому періодичному виданню в якості та змісті матеріалів. Це ЗМІ з’явилося у 1860 р., Його засновником був дослідник і вчений, чернігівський архієпископ Філарет.
У цій газети була також офіційна і неофіційна частини. Остання висвітлювала історію місцевої церковної організації та публікувала останні новини єпархії.
Це видання “дожило” до 1911 р, а його правонаступником став церковний журнал “Віра й життя”, що закрився у 1917 р.
Майже одночасно з “Чернігівськими єпархіальними новинами”, у 1861 р. в місті з’явилася перша неурядова газета — “Чернігівський листок”, заснована класиком вітчизняної літератури, поетом і байкарем, Леонідом Глєбовим.
Потрібно сказати, що “Листок”, хоч і вважався тижневиком, виходив вкрай нерегулярно через фінансові проблеми. Та й радувала, за великим рахунком, читачів газета недовго, у 1863 р. вийшли її останні 14 номерів і видання закрили за розпорядженням влади, як збанкрутіле.
Загалом же друга половина XIX ст. на Чернігівщині відрізнялася високою активністю видавничої справи. Починаючи з 1862 р., в місті друкується “Пам’ятна книжка Чернігівської губернії”. Видання спеціалізувалося на історії та етнографії регіону. Далі, у 1866 р. вийшли “Записки Чернігівського статистичного комітету”, а у 1869 р. “Земський збірник Чернігівської губернії”, що друкував урядові укази й розпорядження по земськім справам, а також статті з науки та культури.
Газети-одноденки та журнали
Одночасно з солідними виданнями в Чернігові, як водиться, були й газети-одноденки. Це така собі “Чернігівська газета”, що виходила у 1877-1878 рр., газета “Десна”, пізніше перейменована в ” Утреннюю зарю” (1906 г.), “Чернігівський летючий гумористичний листок” (1907 р.), журнал “Волна” (1907 -1909 рр.).
Великою популярністю у читачів на межі XIX-XX століть користувалися також “Календарі Чернігівської губернії”, що перебували під “опікою” губернського статистичного комітету. Виходили “календарі” упродовж 14 років, останній номер побачив світ у 1910 р. Періодичне видання містило інформацію за статистикою та довідкові матеріали, крім того, тут друкували пізнавальні історичні та фольклорні статті.
“Братом-близнюком” цього видання були “Календарі Чернігівської єпархії”. Правда, проіснували вони недовго, з 1891 по 1892 рр.
Ще одним перспективним проектом, у 1906 р, був “Історико-археологічний Чернігівський календар”. Видання приємно тішило читачів матеріалами з історії та культурології краю та масою корисної інформації. На жаль. через 12 місяців і це видання закрилося.
Спеціалізована преса
Були в Чернігові й спеціальні видання. Так, у 1888 році вийшов перший номер “Земського лікаря”. Відзначимо, що цей журнал відіграв важливу роль у розвитку місцевої медицини. Тут друкувалися матеріали з різних регіонів імперії, виходили реферати, присвячені новинкам медичної літератури та наукових відкриттів. Крім того, видання відрізнялося особливою громадянською позицією та незалежністю в соціально значущих питаннях. Особливо велика увага на його сторінках приділялася проблемам медицини в сільській глибинці. Засновником “Земського лікаря” був доктор медичних наук Євген Володимирович Святловський, людина прогресивних поглядів, що присвятила своє життя проблемі санітарно-епідеміологічного захисту населення.
У 1894 р. Святловський виїхав до Полтави і ще деякий час журнал видавався там, а потім припинив своє існування.
З 1908 р., під егідою губернського товариства сільського господарства в Чернігові почав виходити журнал “Крестьянин”. Його друкували раз в 2 тижні у вигляді брошур, що мали по кілька десятків сторінок. Це видання було популярно у селян, оскільки містило масу фактичної інформації з проблем сільського господарства, та й коштувала підписка порівняно недорого — 1.5 рубля на рік. Видавався “Крестьянин” до 1915 року.
***
У 1914 р. почалася Перша світова війна й пресу стали піддавати жорсткій цензурі. Головним цензором в Чернігів призначили Володимира Петровича Іванова, його канцелярія розміщувалася на розі Троїцької та Шосейної.
Однак навіть ці несприятливі обставини не зупинили процес розвитку видавничої справи в регіоні, в Чернігові продовжували з’являтися нові газети та журнали.
До слова сказати, в цей час в місті працювало аж 6 кіосків, які торгували періодичними виданнями, що для провінційного, невеликого Чернігова було вельми істотно.