Перші заводи та фабрики Чернігова: як все починалося

Історичний факт — до XIX ст. промисловості як такої в Чернігові не було. Про це говорять і документи. Зокрема, у звітах місцевих чиновників, що подавалися до державних установ, прямо сказано, що “в місті та повітах фабрик і заводів немає, а є тільки винокурні”, пише chernigiv.one.

І тільки ближче до середини XIX ст. в аналогічних документах стали згадуватися інші підприємства. Відповідно, цей період і слід вважати початком промислової революції на Чернігівщині. Поговоримо про те, як з’явилися перші заводи в місті та що виробляли в їх цехах.

Вже не село, але ще не місто

У грудні 1836 р. губернський землемір з Чернігова подав рапорт  своєму начальству, з якого випливало, що на той момент в місті було 5 столярних і 1 екіпажна майстерня. Крім того, чиновник згадав про скотобійні, 6 цегельних заводів і підприємство,  що перетоплювало сало.

У слідуючи роки зростання промисловості, повільно, але впевнено тривало. Так, приблизно через 20 років після цього звіту, з доповідей інших службовців бачимо, що на початку другої половини XIX ст. в місті з населенням понад ніж в 14 тис. осіб було 25 ремісничих професій, працювало 12 невеликих заводів, на більшості з яких виготовляли цеглу. У 70-ті роки, позаминулого століття, кількість підприємств зросла до двох десятків і працювало там аж 111 осіб.

Минуло ще 25 років. Населення міста збільшилася майже вдвічі, проте відсоток промислових підприємств в Чернігові був як і раніше низьким. На початку XX ст. в місті функціонувало 24 підприємства, де було зайнято 320 осіб.

У підсумку жодне з цих виробництв не дожило до наших днів, за винятком ремонтно-механічного заводу “Жовтневий молот”, що працює й по нинішній день.

Не було б щастя, так нещастя допомогло

Довідка: ремонтно-механічний завод “Жовтневий молот” — містобудівне підприємство XX ст., що спеціалізувалося на машинобудуванні. Зараз частина його приміщень віддана в оренду, частина не використовується. З 2020 року “Жовтневий молот” — приватне акціонерне товариство. Завод виробляє запчастини для іномарок, вироби з металу та інше.

З’явилося ж це підприємство в Чернігові випадково, у 1907 р., на базі ливарної майстерні місцевого ремісничого училища. Чому майстерня не виправдала надій керівництва навчального закладу невідомо, але в тому ж році Чернігівська міська дума своїм указом визнала це підприємство, як: “допоміжний заклад для водогону, електричної станції та інших потреб”.

Так навчальна майстерня перетворилася на невеликий завод у центрі міста, що розміщувався в районі сьогоднішнього Державного банку. На той момент підприємство складалося з ливарного цеху та ремонтно-механічної майстерні. Працювало там близько 40 осіб, в основному випускники того ж ремісничого училища.

У 1916 р. завод розширився. За рішенням земського зібрання були побудовані додаткові механічні майстерні в околицях села Коти. Потім прийшов 1917 року, почалася колотнеча з революціями та громадянськими війнами й завод на деякий час припинив роботу. Однак уже у 1922 р. нова влада розпорядилася об’єднати розрізнені цехи в одне підприємство, назване “Жовтневий молот”.

Кращі роки “Жовтневого молота”

Слід сказати, що це був непростий час для країни, яка тільки-тільки почала вибиратися з розрухи. На той момент в Чернігові працювало близько двох десятків підприємств. Якщо ж говорити про майстерні в Котах, то виробництво там до початку 20-х років практично померло — в Котах працювало 45 осіб, але не було сировини, електроенергії, діяли тільки кілька теслярних і слюсарних майстерень.

На відміну від “сільської”, “міська” частина заводу легше пережила лихоліття. У його слюсарній, токарній і ливарній майстернях працювало до півсотні людей, які виготовляли плуги, січкарні та іншу техніку для села, на замовлення приватних осіб, відповідно, працівники не бідували

Рішення перенести міську частину заводу в с. Коти було пов’язане з перспективами розширення підприємства. За межами Чернігова завод міг рости куди завгодно, а ось в центрі таких можливостей для цього не було.

Таким чином, в листопаді 1922 р. чавунно-ливарне виробництво стало єдиним цілим, а в місті залишилася лише контора та частина столярного цеху.

Очевидно, що рішення про об’єднання було стратегічно вірним, у заводу “Жовтневий молот” відкрилося “друге дихання” й незабаром він став найбільшим промисловим підприємством в Чернігові. У 1924 р. його штат розширився ще на 25 осіб, в цехах встановили нове обладнання, а старе відремонтували.

В цей час тут з’явився паровий молот, вентилятор і динамо-машина, яка забезпечувала електроенергією не тільки підприємство, а й найближчі села.

 Тоді ж на заводі вирішили готувати власні кваліфіковані кадри, й на початку 1924 р. під егідою підприємства відкрилася робоча фабрична школа.

Був також розроблений амбіційний проект розширення виробництва, згідно з яким на території “Жовтневої молота”  мала з’явитися власна залізниця, після чого кількість працівників збільшилася б до тисячі осіб.

 На початку 30-х років завод перейшов під керівництво Наркомату сільського господарства, в його цехах стали ремонтувати двигуни для тракторів і випускати запчастини для сільськогосподарської техніки. У дусі того часу на підприємстві активно проводилась культурно-просвітницька робота, відкрилися спортивні секції та навіть з’явився власний театр.

З початком Великої Вітчизняної війни “Жовтневий молот” переїхав вглиб країни, в Саратовську область, і до визволення Чернігова від фашистів його працівники займалися ремонтом військової техніки.

Після війни зруйновані цехи підприємства були відновлені, а з часом розширені та реконструйовані.

Наш час

Після розвалу СРСР завод, як і вся вітчизняна промисловість, переживав непрості часи. Проте підприємство вдалося зберегти. 

Сьогодні це приватне акціонерне товариство, яке займається виготовленням готових металевих виробів, друкованих форм, господарського начиння, запчастин до автомобілів, а також видавничою та інформаційною діяльністю та навіть купівлею/продажем нерухомості.

More from author

Чому чернігівцям варто вибрати меблі для спальні із дерева?

У наш час, коли існує безліч різноманітних замінників натуральних матеріалів, вироби, виготовлені з природної сировини, є справжнім ексклюзивом. Серед усього сьогоднішнього асортименту спальні із дерева...

Чому суд у Чернігові засудив вбивцю поліцейського до умовного терміну?

12 серпня 2021 року, на вулиці Рокосовського, автомобіль Daewoo Nexia, за кермом якого була мешканка Чернігова Світлана Пасічна, збив на смерть чоловіка. Загиблим виявився...

Конкурс стартапів у Чернігові

Мешканці Чернігова та області надали 18 креативних ідей на конкурсі стартапів. Для Чернігова це перший досвід проведення таких заходів. На ньому обговорювалися стартапи з...