Видатний математик Георгій Вороний відомий як один із засновників нового розділу математичної науки – геометрії чисел. В той час результати його досліджень сприймалися скептично, а через сто років саме висновки великого вченого почали широко використовуватися у дослідницьких роботах. Більше на chernigiv.one.
Сторінками біографії
Георгій Феодосійович Вороний з’явився на світ 28 квітня 1868 року. Дитинство майбутнього вченого пройшло у невеликому селі Журавка Полтавської губернії (нині ця територія належить Чернігівській області). Його батько, Феодосій Якович Вороний у свій час закінчив університет св. Володимира у місті Київ. Він ініціював заснування у місті недільних шкіл, де робітнича молодь мала можливість навчатися безоплатно. Про громадську діяльність Феодосія Вороного у студентські роки схвально відгукувалися Олена Пчілка та Іван Нечуй-Левицький.
Георгій Вороний навчався у гімназіях Бердянська та Прилук. Викладачі вже в ті роки помітили у хлопця схильність до математики. У 1885 році Георгій Вороний став студентом математичного відділення університету в Петербурзі. На кінець ХІХ сторіччя цей заклад вважали найкращим як за програмою навчання, так і за викладацьким складом. Закінчивши навчання, юнак блискуче склав іспити й продовжив навчання, маючи на меті здобути звання професора.
Математиці Георгій присвячував весь свій час, але поряд з цим, він не був байдужим до політичних подій у країні. Він засуджував царський режим та переймався долею простого народу.
У 1894 році Георгій Вороний захистив дисертацію та поїхав за призначенням до Варшавського університету. Три роки йому знадобилося на підготовку нової дисертації на тему «Про одне узагальнення алгорифму безперервних дробів». За цю роботу Г. Вороний був відзначений премією ім. Буняківського.
Майже весь свій час пан Вороний присвячував викладанню, а під час відпусток займався математичними дослідженнями. Влітку він дуже любив бувати в рідній Журавці. Про родину Вороних мешканці села згадували, як про добрих і порядних людей.
Дослідницьку діяльність Георгія Вороного у сфері математики цінують фахівці. У 1904 році він був учасником Міжнародного конгресу математиків, що проходив у Гейдельберзі. Товариству пан Вороний представив дві наукові доповіді. Тут він познайомився з Германом Міньковським, який дуже зацікавився дослідженнями математика з України. У Варшавському університеті Георгій Вороний викладав та займався науковою діяльністю до кінця своїх днів.
У 1907 році Російська академія наук обрала Г. Вороного членом-кореспондентом свого фізико-математичного відділення. Та невдовзі вчений тяжко захворів – загострилася складна хвороба. Георгія Вороного не стало 20 листопада 1908 року. Згідно з заповітом його забальзамоване тіло було розміщене в родинному склепі у селі Журавка. У 30-х роках XX століття склеп був зруйнований, а тіло Г. Вороного місцеві мешканці перенесли на цвинтар та поховали в могилі його батька.
Відкриття Вороного та їх вплив на розвиток науки
Георгій Феодосійович Вороний прожив всього 40 років, та залишив по собі велику спадщину. Фахівцям відомо поняття математики «Діаграма Вороного» або «Мозаїка Вороного». Цей термін означає особливий вид розбиття метричного простору. Зовні діаграма нагадує мозаїку. З 1890 по 1908 роки було опубліковано його шість статей та стільки ж мемуарів. Результати цих досліджень суттєво вплинули на розвиток теорії чисел.
Дослідження Вороного широко застосовуються у різноманітних розділах природничих наук, серед яких хімія, мікробіологія, астрономія, фізика, медицина. Висновки відомого вченого з успіхом використовуються у різних галузях наукової діяльності XXI століття, на кшталт комп’ютерної графіки та розвитку штучного інтелекту.