Чернігівська земля відома видатними українськими вченими та діячами. Один з яких С. Баран-Бутович, що народився в травні 1877 році на Чернігівщині (село Козел, зараз смт. Михайло-Коцюбинське), в сім’ї дяка і народного вчителя. Майбутній історик закінчив сільську школу. Хлопчик рано втратив батька, йому було лише шість років, коли його не стало. Відомий археолог, історик-краєзнавець, а також діяч освіти в часи Другої світової війни, вніс свій вклад в розвиток освітньої галузі в регіоні. Був одним із учасників Поліської експедиції ВУАН у 33-му році. Більше інформації на сайті chernigiv.one.
Життя і діяльність С. Баран-Бутовича
Після школи юнак закінчив духовну семінарію в Чернігові у 1897 році. Далі, успішно склав екзамен та пройшов конкурс в Петербурзький історико-філологічний інститут. В період навчання захистив дипломну роботу “Токвіль, його життя, наукові праці та політична діяльність”, з блискучим результатом. Починаючи з 1901 року науковець викладав такі предмети: історія, географія, література. Працював Степан Баран-Бутович в закладах Олександрівська, Варшави та Москви до 1918 року. Був арештований за участь в революції, та надалі був під наглядом поліції. 1918 рік — це був час, коли діяч освіти переїхав до Чернігова. Працював у чоловічій гімназії та обіймав посаду декана в Чернігівському педагогічному інституті. Саме тут, Баран-Бутович викладав всесвітню історію протягом цілих п’ятнадцяти років. З 1927 року працював в Чернігівському історичному музеї. Активно брав участь в діяльності Чернігівського наукового товариства. Степан Баран-Бутович активно писав наукові тексти, він автор низки статей з археології та пам’яткознавства. Головні праці: Антропологія (1929 рік), Передісторичні розшуки в межах Чернігівської округи, Людвисарські вироби вісімнадцятого століття у Чернігівському державному музеї (1930 рік) та Чернігів, як об’єкт історико-краєзнавчих студій (1931).
Неприємні моменти в житті чернігівського науковця
В тридцять четвертому році Баран-Бутович був звільнений з роботи, офіційне пояснення — його звинувачували в ідеологічних ухилах. 38-й рік — відбувся арешт та суд, де чернігівського діяча осудили на вісім років, за участь в антирадянській українській націоналістичній організації. В 1939 році рішенням Верховного Суду УРСР було скасовано вирок. Після повернення з в’язниці, історик довго писав листи у різні інстанції для виплати академічної пенсії, проте статус доцента йому так і не повернули. 1941 рік — Чернігів був окупований. Гітлерівці зайняли місто, восени цього року Степан Гаврилович почав очолювати відділ культури та освіти міської управи. Комендатура (керівництво), підтримували добрі стосунки зі Степаном Гавриловичем, поважали його за багаторічний досвід, зверталися виключно — “професор”.
Життя Степана Баран-Бутовича, його наукова діяльність та спадщина, цікаві для багатьох фахівців — історики, музеєзнавці, археологи і краєзнавці. С.Г. Баран-Бутович досліджував археологічні старожитності Чернігівщини. Виявив понад п’ятдесят пам’яток доби неоліту та Давньої Русі. Помер видатний науковець у 1944 році, був розстріляний радянською владою на підставі вироку військового трибуналу.
Баран-Бутович встиг багато зробити й написати безліч наукових робіт за своє життя. Знайти його статті та праці можна в бібліотеках Чернігова.