Днями заступник міського голови Чернігова Віктор Геращенко повідомив, що якщо найближчим часом не трапиться щось екстраординарне, цей опалювальний сезон місто завершить відносно нормально. При цьому, вважає чиновник, основні проблеми Чернігів чекають наступної зими, коли у підприємств накопичаться величезні борги та “каменем ляжуть” на міський бюджет.
Щодо відповідальності центральної влади за ситуацію, що склалася то, за словами Геращенка, Київ продовжує вдавати, що економіка країни в повному порядку, і це лише погіршує стан справ.
Докладніше про кризу в енергетичному секторі міста читайте на сайті chernigiv one.
Як функціонує система теплопостачання у Чернігові?
Сьогодні у місті 2 постачальники тепла – це ТЕЦ та “Облтеплокомуненерго”. ТЕЦ — комунальна власність, що з минулого року перебуває в оренді у фірми “Технова”. Термін оренди спливає у 2023 р. й міський голова Чернігова Атрошенко неодноразово заявляв, що варіантів її продовження не розглядає.
До комунальної власності належить і “мережа”, якою “Облтеплокомуненерго” транспортує тепло до будинків та котелень. Все це теж поки що в оренді у приватників, але вже зараз за розпорядженням мера йде підготовка по поверненню комплексу у власність міста.
До відома, до літа 2021 р. тарифи на опалення формувалися у Києві на основі розрахунків виробників тепла. А оскільки, все це робилося, м’яко кажучи, неспішно, найчастіше тепловики продавали продукцію дешевше за її реальну вартість. Така невідповідність, своєю чергою, призводила до накопичення боргів на підприємствах, тож кожен опалювальний сезон в Україні супроводжувався загрозою зриву.
Що змінилося у 2021 році?
Минулого року держава ніби“прозріла” й вирішила з цією проблемою покінчити раз і назавжди. Відповідно, всі борги, що накопичилися у підприємств, перекочували на баланс центральної влади, а питання формування тарифів перейшло до компетенції органів місцевого самоврядування.
По суті, місцева влада отримала право встановлювати будь-який тариф, але якщо він з якихось причин виходив економічно недоцільним, то різницю в ціні потрібно було компенсувати з міських бюджетів.
З осені процес енергетичної децентралізації стартував, проте все сталося не так, як планувалося.
Новий опалювальний сезон розпочався зі стрімкого зростання ціни на газ. І якби городянам довелося платити реальну вартість, платіжки виросли б у кілька разів, що, скоріш за все, закінчилося б бунтом населення та банкрутством міських бюджетів.
Компромісом, як відомо, стало рішення уряду про підписання Меморандуму з обласними центрами, згідно з яким останні не підіймали ціну на енергоносії, а компенсація їм виплачувалася з держбюджету.
Так це виглядає в теорії. Проте на практиці досі не створено механізму розрахунку та переведення компенсацій виробникам тепла.
Тому у кожного міста в Україні сьогодні є власний метод розрахунків, що, як вважає Віктор Геращенко, абсолютно ненормальне. А на прохання хоча б роз’яснити методику компенсацій центральна влада відповідей не дає.
Підсумок усіх цих поневірянь для Чернігова:
- Проблему розрахунку компенсації місто сьогодні вирішує через Антимонопольний комітет, що складно та довго, але іншого виходу немає
- Міська влада готується до участі в судових процесах з генеруючими суб’єктами й тільки після рішення суду на користь останніх зможуть з ними розрахуватися на законних підставах
У тепловиків закінчуються оборотні кошти?
За прогнозами мера Чернігова Владислава Атрошенка, ігнорування Києвом письмових звернень ні до чого доброго не призведе. Все закінчиться тим, вважає Атрошенко, що у теплогенеруючих підприємств вичерпаються оборотні кошти, оскільки вони постачають продукцію, тепло та гарячу воду, за тарифами нижчими від їх собівартості. А компенсації нема.
Крім того, процес ускладнюється тим, що суб’єкти, які генерують тепло, перебувають в оренді у приватних структур, а механізм передачі грошей їм у законодавстві України не передбачено. Не покращують цю ситуацію й борги населення та комунальних підприємств регіону.
Це призведе до того, робить висновок Атрошенко, що вони не зможуть виконати свої зобов’язання перед “Нафтогазом”, отримають відповідний статус, і їм почнуть постачати газ за ринковою ціною – 35 тис. грн за тисячу кубометрів. А це підніме тарифи на тепло у бюджетних організаціях, які й так по вуха у боргах, щонайменше вдвічі.
А як справи на ТЕЦ?
Попередні роки на чернігівській ТЕЦ газ використовували мінімально, обходилися вугіллям. Проте цього року уряд не закупив паливо у потрібних обсягах, а коли кинулися, ціни зросли, до того ж Росія заблокувала постачання вугілля з Казахстану.
В результаті підприємство з листопада 2021 р. “сидить” на газі. І якби “Нафтогаз” не переглянув ліміт у бік його збільшення, цей опалювальний сезон у Чернігові міг перейти в критичний режим. Проте навіть за таких умов збитки Чернігівської ТЕЦ за цей період вже становлять понад чверть мільярда гривень плюс вартість електроенергії – це ще 100 млн грн.
А найгірше тут те, що потенційно ці борги можуть перейти на міський бюджет, адже ТЕЦ повертається до міського керування.
Оптимістична новина на цьому тлі одна — найближчим часом очікується постачання “колумбійського” вугілля до Чернігова. Він прибув до України 7 лютого.
Довідка
На сьогодні для виробників теплової енергії існує 3 варіанти ціни на газ. Для фізичних осіб – 7 тис. 400 грн за тисячу кубів. Для бюджетних організацій – близько 16 тис. грн. І для всіх інших за ринковою ціною – 35-40 тис. грн.
При цьому для населення та бюджетних організацій встановлено ліміт. Якщо підприємства перевищують його, то переходять до постачальника останньої надії та отримують газ уже за ринковою ціною.
