12 березня на електронну пошту одного зі співробітників Національного університету “Чернігівська політехніка” надійшло повідомлення про замінування будівлі вищого навчального закладу. По тривозі були підняті відповідні служби. Розповідаємо, чим все закінчилося в цьому випадку та які масштаби інтернет-тероризму в Україні. Далі на chernigiv.one.
Всього 14 бомб і час пішов
Повідомлення на робочий емейл прийшло в 10.30 ранку і інформацію про це відразу ж передали “куди потрібно”.
Анонім у листі погрожував підірвати будівлю університету і вимагав вислати 3 млн рублів (!) на електронний гаманець. В іншому випадку зловмисник обіцяв активувати 14 бомб (!), таймер яких встановлено на 25 годин.
Природно, що навчальний процес був зупинений, а люди спішно евакуйовані.
Поліціянти та рятувальники ретельно перевірили кожен кут в будівлі й нічого підозрілого не виявили. За фактом фіктивного мінування було відкрито кримінальне провадження, зараз співробітники чернігівської кіберполіції з’ясовують особи й місцеперебування злочинців.
Бої без правил
Сьогодні фахівці, що відповідають за кібербезпеку в країні відзначають, що епоха масового інтернет-тероризму в Україні почалася у 2014 році. При цьому вони відзначають, що злочинна діяльність еволюціонує та крокує в ногу з технічним прогресом.
Так, якщо 7 років тому одинаки “мінували” важливі стратегічні об’єкти, то починаючи з 2019 року це явище набуло глобального характеру, а “жертвами” злочинців стали не тільки будівлі СБУ, МВС або уряду, а й громадські об’єкти — дитячі садки, школи, лікарні, пологові будинки, ТРЦ та інше. Змінилася й тактика атак, тепер замість однієї будівлі злочинці одночасно повідомляють про десятки замінованих будівель.
Так, було в Києві у 2019 р., коли протягом тижня в столиці зловмисники повідомили про замінування практично всіх великих торгових центрів, а також пологових будинків, дитячих садків та навчальних закладів.
У що обходиться Україні “тиха” війна?
Попри те що погрози терористів, як правило, не підтверджуються, поліція та рятувальники все одно виїжджають на місце. А ще викликають медиків, пожежників, СБУ. Таким чином, один хибний виклик коштує не менше 50 тис. грн. Згідно зі статистикою в пікові моменти активності терористів, за місяць, в спецслужби надходило по 15-20 тис. повідомлень про погрози вибухів, а це вже понад 600 млн грн “прямих” збитків.
А крім того, є ще й збитки “непрямі”. Так, в одній з великих торгових мереж недорахувалися 56 млн прибутку після кількох “атак” на їх ТРЦ.
У масштабах же країни фінансові втрати становлять десятки мільярдів грн в рік, і це вже не хуліганство і не класичний тероризм одинаків, а повноцінна економічна війна.
До відома, у листопаді 2020 року Верховна Рада прийняла законопроект, що посилює відповідальність за “свідомо неправдиві повідомлення про загрозу безпеці громадян”. Тепер за подібні “жарти” можна отримати від 2 до 6 років в’язниці.
