До дев’ятнадцятого століття Чернігів не міг похвалитися наявністю будь-якої промисловості. В усіх документах того часу, пишуть про відсутність на Чернігівщині заводів, фабрик чи будь-якого іншого виробництва. Ближче до середини XIX століття у місті почали з’являтися перші заводи та виробничі цехи. Більше на chernigiv.one.
Виробництва 19-го століття у Чернігові
Вже у 1859 році у Чернігові було п’ять цегельних заводів, два свічкові цехи, тютюнова фабрика та шкіряне виробництво. Майже всі підприємства належали місцевим купцям. Містяни займалися переважно кустарним виробництвом, того чи іншого товару. Ремісників на Чернігівщині було достатньо, серед них: кравці, столяри та м’ясники. У сімдесяті роки XIX століття кількість виробничих потужностей зросла до двох десятків.
Жодна старовинна фабрика не дожила до наших часів, за винятком заводу “Жовтневий молот” — підприємство у Чернігові, що спеціалізувалося на машинобудуванні. Ливарна майстерня місцевого училища перетворилася у невеликий завод у центрі міста — 1907 рік. Згодом завод розширився, на вулиці тоді був 1916 рік. 1922 — цехи були з’єднані в одне ціле підприємство з назвою “Жовтневий молот”. Завод стійко пережив усі важкі часи — революції, повоєнний період та розпад СРСР. В наш час завод став приватним акціонерним товариством, що виготовляв готові металеві вироби, друковані форми та запчастини до автомобілів.
Виробник, яким пишається Чернігів — фабрика лозових виробів. Підприємство почало свою діяльність, ще у 1926 році. Давню історію цієї кампанії підтверджують старі документи та фотографії. Плетені меблі та вироби з лози виготовлялись містянами, ще задовго до утворення фабрики. На відміну від сучасних матеріалів, лоза — це природний матеріал, що спеціально обробляють, виготовляють зручні та комфортні меблі для дому, саду.
Про Чернігівську фабрику музичних інструментів
Підприємство імені Павла Постишева почало свою роботу у Чернігові, це був 1933 рік. Майже двадцять років, виробляли на фабриці народні струнні щипкові інструменти. Згодом в цеху чернігівського виробника робити піаніно — “Україна”. З 1955 року, це були перші малогабаритні інструменти у СРСР. 1970 рік — було виготовлено близько двадцяти шести тисяч піаніно та сімдесят тисяч гітар, також шістнадцять тисяч балалайок і півтори тисячі бандур. На момент 1991 року на фабриці суттєво знизилася чисельність робітників, перестали виробляти фортепіано, з дерева, що залишилося виготовляли труни для італійського замовника. На території приміщень фабрики колись був музей, тут були представлені найкращі зразки інструментів. Ці унікальні експонати були розкрадені та вивезені за кордон. У двохтисячних роках фабрику було ліквідовано. З 2016-го у приміщеннях колишнього музичного підприємства почала працювати швейне виробництво “Галант”.
У 2018-му чернігівська фірма по виробництву твердопаливних котлів, викупила у фабрики музичних інструментів декілька верстатів та виготовили п’ять бандур (з допомогою робітників, колишньої музфабрики). У 2020 році приміщення Чернігівської музичної фабрики постраждали від пожежі, обвалилися стіни, покрівля та перекриття.
Чернігівська швейна фабрика “Елегант” — це ще одне місцеве підприємство, яке було створено, ще у 1920-му, на базі “Промголка”, яка шила одяг та взуття. 1929 рік — нова фабрика “Індпошив”, виконували індивідуальні замовлення та шили одяг для масового споживання. В роки Великої Вітчизняної Війни фабрика не працювала. Вже у 1968 році було побудовано нові приміщення й виробничі цехи. Сьогодні фабрика “Елегант” — це високоефективне швейне виробництво. Промисловість Чернігівщини завжди розвивалася і зараз активно працює досить багато виробництв.