Не буде перебільшенням сказати, що надмірне вживання алкоголю ніколи не віталося суспільством, яке вважало п’яниць неповноцінними людьми задовго до появи поняття — наркозалежність.
Розповідаємо на chernigiv one, чи багато пили на Чернігівщині півтора сторіччя тому, та як тодішній закон регламентував розпиття і продаж спиртного.
Статистика знає все
Попри стереотип про масовий алкоголізм у Російській імперії, статистика, що знає все, стверджує протилежне.
Зокрема, що у ХІХ столітті в Росії, куди входила й Чернігівщина, вживання спиртного було помірним.
Так, якщо в Російській імперії середньостатистичний громадянин випивав 15 л спиртних напоїв на рік, то в Бельгії це було 195 л, у Британії — 142 л, у Франції та Німеччині близько 120 л.
Проте п’яниць на Русі вистачало з надлишком, що завжди було серйозною проблемою для влади та суспільства.
Як боролися з пияцтвом у царській Росії?
У ті часи, як і сьогодні, основне навантаження у боротьбі з п’яницями лягало на плечі правоохоронців, яким доводилося “розхльобувати” наслідки надмірного вживання спиртного — припиняти сварки, бійки та розслідувати злочини, скоєні під впливом парів алкоголю.
Крім того, поліція контролювала торгівлю спиртними напоями та їх вживання представниками окремих професій, які перебували при виконанні службових обов’язків.
І щоб переконатися у серйозному ставленні держави до цієї проблеми, звернемося до архівних документів того часу.
Так, згідно з службовою інструкцією Міністерства внутрішніх справ від 1866 року:
- Торгувати спиртним біля Російської імперії можна було лише за наявності патенту, виставленого загальний огляд
- Брати горілку з собою дозволялося в запечатаній тарі. Виняток – питні заклади, які продавали її на розлив.
- Строго заборонялося міняти алкогольні напої на речі та продукти.
Відповідно до інших постанов, торгівля спиртним жорстко обмежувалася у просторі та часі. Горілку не можна було продавати у релігійні свята, до закінчення церковної служби, під час проведення волосних та сільських зборів, судових процесів. Під неї також не дозволяли брати заставу або давати її у борг.
До речі, всі заклади, що торгували спиртним, в обов’язковому порядку інформували поліцію про правопорушення та неблагонадійних, підозрілих клієнтів.
Скільки коштувало випити у Чернігові та де це можна було зробити у XIX столітті ?
Наприкінці ХІХ ст. у Чернігівській губернії проживало 2.1 млн осіб, а головними споживачами спиртного були чоловіки віком від 20 до 60 років, яких налічувалося до 500 тис.
Статистика стверджує, що кожен із них у середньому випивав за рік 52 пляшки горілки. А загалом у губернії за цей час населення “вживало” близько 1.3 млн відер цього напою.
І якщо врахувати, що коштувала горілка 5р. 45 коп. за відро, то щорічний оборот від продажу спиртного на Чернігівщині складав чималу суму – 7 млн руб.
Слід також зазначити, що у самому губернському центрі ніколи не було проблем із вибором місця для випивки. На той час у Чернігові, де мешкало 30 тис. осіб, працювало понад 30 кабаків, 9 пивних, півтори десятки винних крамниць та 6 погребів.
Крім того, продуктові магазини продавали вина, лікери та коньяки, а заможніша публіка могла душевно провести час у ресторанах.
