Активні воєнні дії на Чернігівщині розпочалися з першого дня війни, 24 лютого, та продовжувалися понад місяць. Результат для фермерів та агрогосподарств сумний — зруйновані господарські споруди, заміновані поля, відсутність дизпалива та добрив.
До всіх бід, повідомляє сайт chernigiv one, додалися проблеми логістики — знищені мости, дороги та відсутність обігових коштів.
У такому напівпритомному стані аграрний сектор регіону зустрів початок весняних польових робіт. Чи розраховують місцеві фермери хоч щось зібрати з полів восени, з’ясовували журналісти Суспільного.
Проблеми аграрного сектору Чернігівщини у 2022 році
Село Анисів розташоване біля самого Чернігова. Тут місяць стояли війська окупантів та точилися запеклі бої. Місцевий фермер Юрій Стельмах розповідає, що його господарство двічі бомбила російська авіація. Знищили половину поголів’я скота, сільгосптехніку та залишки торішнього врожаю. Складські приміщення, де зберігалося зерно, згоріли, й жито, просо, гречка та овес лежать просто неба.
У фермера понад 2 тис. га землі, але посівну він не розпочинав, немає ні техніки, ні солярки.
Як в таких умовах працювати підприємець не знає, а поки що оформляє документи на “податкові канікули” та домовляється за припинення нарахувань за оренду
Немало бід і від замінувань. Сьогодні, говорять фахівці, визначити у повному обсязі масштаби “засмічених” боєприпасами сільгоспугідь в регіоні неможливо. Ситуація в районах в області різна. Найбільш постраждала в цьому плані північна Чернігівщина, де вже йдуть роботи по розмінуванню. Але справа ускладнюється логістичними проблемами, адже більшість мостів через річки підірвані.
Що стосується південної частини області, яка зазнала менших втрат від бойових дій, там все не так критично. Тому туди вже, по словах представників влади, доставляють дизпаливо, насіння та добрива.
А що говорять самі аграрії?
Колишній голова Чернігівської ОДА, а сьогодні власник декількох сільськогосподарських підприємств, Валерій Кулич, каже, що ключові проблеми посівної компанії в регіоні в цьому році — нестача палива, мінеральних добрив та високі ціни на них. Так, вартість солярки у порівнянні з довоєнною ціною зросла майже вдвічі та тримається на відмітці понад 40 грн за літр.
Отже, посівна компанія на півдні Чернігівщини, на думку Кулича, почалася лише завдяки залишкам насіння та палива, що збереглися в господарствах з осені. Крім того, повідомляє підприємець, й так непросту ситуацію погіршує відсутність обігових коштів у підприємств.
Куди пропали обігові кошти аграріїв ?
Недостатня кількість обігових коштів — це проблема про яку згадують всі фермери Чернігівщини. Чому так сталося?
Головна причина дефіциту грошей — багатьом господарствам області не вдалося реалізувати продукцію через логістичні негаразди, що виникли внаслідок війни з Росією — порти України давно заблоковані ворожим флотом, а залізничне сполучення не працює в повному обсязі. Вивезти ж власним автотранспортом десятки, а подекуди й сотні тисяч тонн зернових — нереально.
Зараз Кабмін терміново розв’язує це питання. З державного бюджету вже виділено понад 2 млрд грн для пільгового фінансування аграрного сектору, і за цією програмою фермери Чернігівщини вже отримали до 300 млн грн.
До речі, щоб отримати безвідсотковий кредит до 60 млн грн на пів року, агропідприємству достатньо оформити заставу на наявну продукцію. Такі позики зараз надають державні та комерційні банки України.
Чи можлива продовольча криза?
Згідно з інформацією департаменту агропромислового розвитку, Чернігівщина кожний рік засіває 1 млн га, що сумарно дає 5-6 млн тонн зерна. Безумовно, у 2022 р., кажуть спеціалісти, подібного результату очікувати не варто. Причини ті ж самі.
Так, по самих оптимістичних прогнозах департаменту АПР, засіяти вдасться не більше 70% від загальної площі сільгоспугідь. На 20 квітня на Чернігівщині було оброблено лише 21 тис. га з можливих 700. Ще одна проблема, що безумовно негативно вплине на врожайність — нестача добрив та засобів захисту рослин. Тому, вважають аграрії області, якщо вдасться обробити, засіяти та зібрати урожай з 70% земель в області — це буде великий успіх на рівні регіону та держави. Але говорити про це впевнено можна буде лише в кінці травня, коли завершиться посівна.
Своєю чергою, директор департаменту АПР Олег Крапивний впевнений, що продовольчої кризи на Чернігівщині не буде. По словах чиновника, загальна потреба області у зернових — 1 млн тонн. Цю потребу 70% засіяних полів задовільнять без особливих проблем.
Прогнози для агропромислового сектору Чернігівщини в 2022 році
Вирахувати точний об’єм втрат сільськогосподарського сектору регіону на сьогодні, говорять експерти, вкрай важко. При цьому можна впевнено сказати, що ПДФО, хоч і залишиться надалі основою бюджету області, кількість надходжень до скарбниці від нього через слабку реалізацію продукції значно знизиться.
Самі ж аграрії сходяться на тому, що цей рік стане для них роком виживання, адже тільки щедрий врожай, якого, напевно, не слід очікувати, означає низьку собівартість зерна. А оскільки в кращому випадку він буде посереднім, то на прибуток у 2022 р., кажуть місцеві підприємці, розраховувати не варто, а відмінним результатом цього сезону стане вихід господарств у “нуль”, або навіть у невеликий “мінус”.
